У ПКУ встановлено мінімальне податкове зобов'язання щодо податку на прибуток, ПДФО, Єдиного податку, пов'язаних з виробництвом та реалізацією сільгосппродукції та з користуваням земельними ділянками
У ПКУ встановлено мінімальне податкове зобов'язання щодо податку на прибуток, ПДФО, єдиного податку, пов'язаних з виробництвом та реалізацією сільгосппродукції та з користуванням земельними ділянками
Закон України від 30.11.2021 р. № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»
Верховна Рада України Законом України від 30.11.2021 р. № 1914-IX (Закон № 1914) внесла зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) щодо мінімального податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. Стисло розглянемо головні нововведення.

Загальні положення Мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ.
Загальне МПЗ – сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю (ст.14 ПКУ доповнено новим пп.14.1.114).

Відповідно до нової ст.38 ПКУ мінімальне податкове зобов'язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд × К × М ÷ 12, де:
  • НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до ПКУ для справляння плати за землю;
  • К – коефіцієнт, який становить 0,05;
  • М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Мінімальне податкове зобов'язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО × S × К × М ÷ 12, де:
  • НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по АРК або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до ПКУ для справляння плати за землю;
  • S – площа земельної ділянки (гектар);
  • К – коефіцієнт, що становить 0,05;
  • М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
У п.38.2 ст.38 ПКУ наведено перелік земельних ділянок для яких МЗП не визначається (ділянки, що використовуються дачними та садівничими кооперативами, ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів, та інші).

Відповідно до нових п.64 – 66 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
  • першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік;
  • штрафні санкції, передбачені ст.123 ПКУ, при визначенні податкових зобов'язань платників податків з урахуванням МПЗ за 2022 рік, а також штрафні санкції, передбачені ст.124 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з ПДФО, розрахованого органом ДПС з урахуванням загального МПЗ за 2022 рік, не застосовуються;
  • при обчисленні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених пп.141.9.2, 141.9.3 ст.141, п.177.15 ст.177, п.297.2 – 297.5 ст.297 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов'язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року.
Податок на прибуток підприємств Особливості визначення загального МПЗ платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь викладено у новому п.141.9 ст.141 ПКУ.

На виконання зазначеної норми відповідні платники податку на прибуток зобов'язані визначити різницю між сумою загального МПЗ та загальною ССП.
При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною ССП платник податку зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (різниці) та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток.
У разі визначення платником податку від'ємного значення об'єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною ССП підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток. При цьому сума податку на прибуток у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній ССП у наступному податковому (звітному) році.
Отже, за позитивного значення вказаної різниці необхідно збільшити суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такої різниці. У разі отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування позитивне значення різниці підлягає сплаті до бюджету (попри отриманні збитки).
Перелік податків, зборів і платежів, суми яких включаються до загальної ССП залежно від розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахованої відповідно до пп.14.1.262 ст.14 ПКУ, наведено у пп.141.9.2 та 141.9.3 ст.141 ПКУ (див. Таблицю 1). Наголошуємо, що до цієї суми не враховуються помилково та/або надміру сплачені суми податків, зборів, платежів.
Частка сільськогосподарського товаровиробництва* за податковий (звітний) рік:
Земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь

20%витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності * Розраховується відповідно до пп.14.1.262 ст.14 ПКУ.

** Крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб.
*** У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису ПДФО та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису.
**** У разі переходу у податковому (звітному) році зі спрощеної системи оподаткування на загальну.
Платник податку зобов'язаний у складі декларації про прибуток за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ, у якому, зокрема, зазначаються:
  • кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;
  • сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки окремо;
  • СПП, сплачена протягом податкового (звітного) року;
  • різниця між сумою загального МПЗ та загальною СПП.
Податок на доходи фізичних осіб Фізичних осіб – резидентів, які володіють та/або користуються (орендують (суборендують), на умовах емфітевзису, постійно користуються) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині МПЗ віднесено до платників ПДФО (п.162.1 ст.162 ПКУ доповнено новим пп.162.1.1).

Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, викладено у п.170.14 ст.170 ПКУ.
Для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається органом ДПС.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з ПДФО, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та ССП, надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст.42 ПКУ, до 1 липня року, наступного за звітним.
Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною ССП розподіляється органом ДПС пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній ССП у наступному податковому (звітному) році.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:
  • ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
  • земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У разі згоди платника податку з визначеним органом ДПС загальним МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з ПДФО такий платник зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. У разі незгоди платник податку має право відповідно до ст.42 ПКУ протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до органу ДПС для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми ПДФО, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:
  • земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
  • суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
  • суми сплачених податків, зборів, платежів.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне МПЗ за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п.177.14 ст.177 та ст.297 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.
На виконання зазначеної норми платники податку зобов'язані самостійно визначити різницю між сумою загального МПЗ та загальною ССП.
При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною ССП платник податку зобов'язаний збільшити визначену в річній податковій декларації суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (різниці) та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати ПДФО.
Сума ПДФО в частині позитивного значення вказаної різниці сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Перелік податків, зборів і платежів, суми яких включаються до загальної ССП, наведено у п.177.15 ст.177 ПКУ:
  • ПДФО та військовий збір з чистого оподаткованого доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
  • ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
  • єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
  • земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
  • рентна плата за спеціальне використання води;
  • 20% витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
Зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального МПЗ, у якому, зокрема, зазначаються:
  • кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються таким підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;
  • сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки окремо;
  • загальна СПП протягом податкового (звітного) року;
  • різниця між сумою загального МПЗ та загальною СПП.
Єдиний податок Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку наведено у ст.297 ПКУ.
На виконання зазначеної норми платники єдиного податку зобов'язані визначити різницю між сумою загального МПЗ та загальною ССП.
При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною СПП платник єдиного податку другої або третьої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.
При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою СПП платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Перелік податків, зборів і платежів, суми яких включаються до загальної ССП наведено у Таблиці 2 (до цієї суми не враховуються помилково та/або надміру сплачені суми податків, зборів, платежів).
Таблиця 2. Перелік податків, зборів і платежів, які включаються до загальної ССП
Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік, у якому, зокрема, зазначаються:
  • кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
  • сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;
  • загальна ССП протягом податкового (звітного) року;
  • різниця між сумою загального МПЗ та загальною СПП.
Закон № 1914 набрав чинності 1 січня 2022 року, крім окремих його норм, які в цьому коментарі не розглядались (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1914).
Залишились запитання?
Залиште контактні дані і ми зв'яжемось з Вами найближчим часом
Як до Ваc звертатись?
Ваша електронна адреса
Ваш телефон
Завантаження файлів
Можливо завантажити до 10 файлів
Коментарі
*Натискаючи на кнопку "Надіслати" Ви погоджуєтесь з політикою конфіденційності та обробки персональних даних

Підпишіться на наші сповіщення, тоді Ви не пропустите важливі новини, корисні статті та вигідні акції
Виберіть розсилку
Зворотній зв’язок
Зателефонуйте нам
за номером
+38 (0412) 44-64-32
або
скористайтесь послугою
“зворотній дзвінок”
Зворотний дзвінок
Зв’яжіться з нами