Зовнішні та внутрішні виробничі замовлення призначені для оформлення кількісних і календарних потреб в продукції і напівфабрикатах.

Терміни виконання виробничих замовлень розраховуються виходячи з фактичних можливостей виробництва, і коригуються при відображенні виконання операцій.

Основними завданнями підсистеми оперативне планування виробництва є:

• Формування виробничої програми
• Формування розкладу відповідно до заданих критеріїв оптимізації, для виконання заданого обсягу робіт з урахуванням обмежень і сформованої виробничої ситуації на момент розрахунку
• Контроль термінів виконання контрольних значень (замовлень, маршрутних листів, технологічних операцій)
• Оперативний контроль виробництва і реагування на відхилення від заданого графіка, перерахунок розкладу для відображення управлінських рішень.

Для вирішення завдання побудови розкладу застосовується математичний апарат теорії розкладів, зокрема евристичний алгоритм, що поєднує жадібні стратегії і стратегії обмеженого перебору, елементи теорії графів.

Розглядається окремий випадок побудови розкладу виконання робіт з урахуванням відносин передування і обмежень на ресурси, з перериваннями обслуговування вимог (PRCPSP - Preemption Resource-Constrained Project Scheduling Problem).

Алгоритм дозволяє розміщувати технологічні операції на осі часу робочих центрів без дискретних інтервалів, з урахуванням наступних обмежень:

• Умови передування технологічних операцій.
• Доступність основних робочих центрів.

Виробнича програма дозволяє згрупувати джерела даних планування виробництва і на підставі цих даних виконати розвузлування, сформувати партії запуску, маршрути виробництва і потреби операцій маршрутів.

При формуванні виробничої програми враховуються такі параметри, як: специфікації, технологічні карти, кратність, мінімальні партії запуску, умови передування.

Документ "Виробнича програма" не складає розклад завантаження робочих центрів, а тільки формує маршрути виробництва. Результатом документа є безліч операцій, послідовностей їх виконання, залежностей, нормативного часу їх виконання.

Виробнича програма не містить горизонту планування, а тільки додає до поточних невиконаних операцій нову безліч технологічних операцій з умовами виконання (в тому числі директивні терміни виконання). Механізм побудови розкладу розподіляє всю безліч операцій і прагне розташувати операції з мінімально можливим часом відхилень від директивних.

Об'єктом планування є технологічні операції виробничої програми. Технологічні операції виробничої програми і залежності між ними, формуються на підставі даних джерел планування з урахуванням технології виготовлення. Технологічні операції виробничої програми містять необхідну інформацію про нормативні терміни виконання, залежності від інших операцій, а також іншу аналітичну інформацію (замовлення на виробництво і т.п.).

Механізми оперативного планування виробництва дозволяють розмістити безліч технологічних операцій виробничої програми на графіку завантаження робочих центрів відповідно до графіків роботи робочих центрів, а також з урахуванням обраних обмежень і критеріїв оптимізації.

Розподіл технологічних операцій проводиться з урахуванням встановлених пріоритетів.
Підтримувані варіанти розподілу технологічних операцій:

• Пряме планування - від перших до останніх операцій в технологічному маршруті.
• Зворотнє планування - від останніх до перших операцій в технологічному маршруті.

У випадках виникнення браку, поломки обладнання, відставання від планових показників часу виконання операцій, відбувається відхилення від графіка виробництва, для актуалізації даних по виробництву вироби необхідно здійснити перепланування графіка виробництва.

Основна мета диспетчеризації - забезпечення і підтримка нормального плину виробничого процесу без збоїв і без порушень прийнятого на підприємстві виробничого циклу, відстеження виконання планів випуску готової продукції на всіх стадіях її виготовлення.

Формування реального оперативного плану виробництва неможливо без зворотного зв'язку про хід виконання запланованих операцій. Основними завданнями підсистеми диспетчеризації виробництва є:

• Формування завдань на виконання технологічних операцій.
• Оперативне відображення ходу виконання операцій.
• Контроль термінів виконання технологічних операцій.
• Формування документів випуску.

Оперативний план виробництва є джерелом даних для призначення виконання робіт робочим центрам, на підставі яких на короткостроковий період (зміна, доба) формується документ змінно-добове завдання.

Склад робіт, час виконання, робочі центри, потреби можуть бути скориговані майстром зміни. Документ фіксує запланований час і є підставою для виконання.

Інструмент призначений для навігації по призначеним до виконання операціям та управління ходом виробництва в реальному режимі часу. З урахуванням встановлених відборів (в тому числі передбачена робота зі сканерами штрихкодів), для кожної операції відображається необхідна інформація:

• Позначення технологічної операції з прив'язкою до робочого центру і нормативного часу виконання.
• Семафорна система стану виконання, часу виконання.

Інструмент дозволяє змінювати стан виконання (початок, перерва, завершення і т.п.), відображати завершення або відмову від виконання операції, здійснювати контроль виробництва продукції. Передбачена можливість групової обробки операцій. Зміна станів виконання операцій відбивається на графіку завантаження устаткування.

Операції, що не виконані з будь-яких причин, при виконанні процедури перепланування повторно розміщуються на графіку завантаження устаткування і плануються до виконання.

При завершенні або відмові від виконання фіксується наступна інформація:

• Фактичний термін виконання.
• Виконавець (передбачена можливість відображення кількох виконавців із зазначенням КТУ) і сума до нарахування.
• Вхідні / вихідні ресурси.

Інформація заповнюється автоматично і може бути змінена.

Технологічний процес, прописаний в маршрутних картах, може не завжди проходити в одному цеху. У разі якщо виконується кооперація всередині заводу, тобто деталь віддається на обробку в інший його підрозділ, цехом-здавачем виписується вихідний робочий наряд, який разом з деталлю віддається в цех-виконавець.

Доплатні наряди - це наряди, за якими оплачуються роботи, пов'язані з виробництвом основної продукції, на які виписуються маршрутні карти, в тих випадках, коли виникає необхідність в непередбачених маршрутною картою технологічних операціях.

Робочі наряди - це наряди, за якими оплачується робота, на яку не передбачена виписка маршрутних карт.

В системі реалізована можливість налаштування регламентних завдань для розсилки звітів відповідальним осібам. Можливе використання різних налаштувань звітів для відправки різним відповідальним.

Для відображення оперативного випуску продукції і вироблення по відрядній заробітній платі в конфігурації передбачені документи майстра зміни: "Звіт майстра зміни", "Звіти про склад зміни" і "Відрядний наряд".

Документ "Звіт майстра зміни" призначений для оперативного відображення відомостей про:

• випуск продукції за зміну;
• кількість витрачених протягом зміни матеріалів.

Для оперативного обліку часу, відпрацьованого співробітниками підприємства, призначений документ "Звіт про склад зміни".
Документ "Звіт про склад зміни" дозволяє відобразити дані про співробітників, які працювали в зміні, а також тих, хто повинен був працювати, але був відсутній. Для кожного співробітника можна вказати ознаку явки, час явки і фактично відпрацьований час. Якщо працівник був відсутній, можливо вказати причину неявки і заміну співробітника.

Документ "Відрядний наряд" призначений для реєстрації фактичного відрядного виробітку в управлінському, бухгалтерському та податковому обліку витрат, а також для цілей обчислення заробітної плати:

• з одного боку, в документі описуються виконані за нарядом роботи;
• з іншого боку, визначається склад виконавців (наприклад, бригада робітників), які виконали роботу.

Управління даними про склад продукції і напівфабрикатів, про маршруті проходження виробів по виробничих підрозділах і складах - це важливий елемент процесу управління виробництвом, за допомогою якого здійснюється організація і планування виробництва.

Основним засобом планування матеріальних витрат на виготовлення продукції є специфікація.

Специфікація містить перелік матеріалів та інших складових, що використовуються при виробництві виробу. Всі описи матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих і готових виробів зберігаються в інформаційній базі в загальному номенклатурному списку, що спрощує процес складання специфікацій і полегшує планування і управління.

Для кожної комплектуючої, що входить в специфікацію можна вказати, до чого буде виконуватися розрахунок її споживання (норматив) - до кількості готової продукції або до кількості основної сировини. В якості основної сировини вказується одна з комплектуючих, які входять до складу специфікації.

У специфікації може бути враховано утворення зворотних відходів в результаті випуску виробу. Зворотні відходи підлягають реєстрації як матеріали, придатні до використання в діяльності підприємства.

Можна керувати функціональністю специфікації шляхом включення / відключення видимості закладок і реквізитів в табличних частинах в формі специфікації.
Передбачено два рівня настройки функціональності специфікацій.
Перший рівень визначається налаштуваннями, які задаються для конкретного користувача. Налаштування, задані для користувача будуть використовуватися для нього за умовченням при створенні нових або відкритті існуючих специфікацій.
Другий рівень настройки - це управління функціональністю конкретної специфікації. Управління може здійснюватися користувачем в процесі роботи зі специфікацією.

Для швидкого заповнення табличних частин специфікації в них можна скопіювати або додати дані з аналогічних табличних частин інших специфікацій. Дані всіх закладок однієї специфікації можна скопіювати в іншу специфікацію або використовувати для заповнення інформацію про фактичні витрати матеріалів.

Комплектуючий або готовий виріб може складатися з будь-яких інших елементів списку номенклатури. У свою чергу, виріб може бути включено в специфікацію іншого виробу.

Специфікація може припускати кілька технологічних операцій в декількох робочих центрах. Тому мінімальним елементом опису виробничого процесу в конфігурації є технологічна карта виробництва, що представляє собою опис технологічної операції, виконуваної в робочому центрі.

Для цілей оперативного планування виробництва весь технологічний процес можна представити у вигляді послідовної комбінації технологічних карт виробництва - описів наборів технологічних операцій.

Склад об'єктів для опису структури виробів запозичений з типової конфігурації "Управління виробничим підпріємством" і при спільному використанні інформація синхронізується.

У конфігурації реалізований рольовий підхід до організації робочих місць. Набір ролей, достатній для виконання користувачами певних функцій, відповідних посадових обов'язків, формує профіль користувача.

Призначення даної системи - прийом і передача інформації з / в облікову або управлінську систему підприємства.

Основні функції, реалізовані в підсистемі:

• Інтеграція з типовою конфігурацією "Управління виробничим підпріємством", для розширення функціоналу в частині оперативного управління виробництвом на операційному рівні;
• Інтеграція з конфігурацією "PDM Управління інженернімі данімі".